Якщо у вас є якісь потреби, зв’яжіться зі мною-
Номер Ivy у WhatsApp: +86 18933516049 (Мій Wechat +86 18933510459)
Надішліть мені електронний лист: 01@songhongpaper.com
Сьогодні ми розглянемо кілька аспектів офісного паперу, про які зазвичай не звертають уваги. Чому існує три основні серії розмірів паперу-A, B і C? Як вимірюється маса паперу? Чи товстий папір за своєю суттю кращий за тонший? І чому стандартний офісний папір зазвичай має вагу 70 г/м²?
На практиці більшість комерційно доступного паперу складається з тонких аркушів, виготовлених із рослинних волокон, і зазвичай класифікується за кількістю аркушів. Папір можна розділити на кілька типів: папір для високого друку, газетний папір, папір для офсетного друку, папір з покриттям, папір для книг, папір для словників, папір для копіювання та картонний папір. Кожен тип призначений для різних промислових застосувань і відповідає певним функціональним вимогам.
01 Стандарти розміру паперу
У 1786 році німецький учений Георг Крістоф Ліхтенберг (1 липня 1742 – 24 лютого 1799) виявив, що прямокутники зі співвідношенням сторін √2 демонструють сприятливі геометричні властивості. На початку 20-го століття Вальтер Порстманн застосував цей принцип для розробки стандартизованої системи розмірів паперу, яка була офіційно оформлена як німецький стандарт DIN 476 у 1922 році. У міру поширення цієї системи ця система стала основою для ISO 216, поточного міжнародного стандарту.
Специфікації паперу стосуються стандартизованих розмірів після різання. Історично розміри паперу позначалися цифрами «kai» (наприклад, 8-kai або 16-kai). Сьогодні міжнародні стандарти визначають такі розміри, як A0, A1, A2, B1, B2, A4 і A5. Ці позначення вказують точні розміри на основі постійного співвідношення ширини до довжини 1:√2. Наприклад, папір формату А4 широко використовується в офісах, а формат А5 – для медичних рецептів. У галузі дизайну та поліграфії часто використовуються більші формати, наприклад A3. Різноманітність розмірів відображає різні потреби застосування, що вимагає відповідного вибору на основі практичних вимог.
02 Щільність паперу та базова щільність
Вага паперу, або грам, означає масу на одиницю площі, виражену в грамах на квадратний метр (г/м²). Звичайний копіювальний папір зазвичай має щільність 70 г/м², тоді як фотопапір часто коливається від 120 до 150 г/м². Вища вага відповідає збільшеній товщині та довговічності, що необхідно враховувати стосовно механізмів подачі принтера.
Стандартний діапазон щільності паперу становить від 25 г/м² до 250 г/м². Більшість офісного паперу кондиціонують у стандартних умовах вологості та температури (23 градуси, відносна вологість 50%), щоб забезпечити точне вимірювання його кількісного значення.
Пачка традиційно складається з 500 однакових аркушів; загальна вага такої пачки відома як її вага пачки. Існують альтернативні системи, зокрема пачки на 480 або 1000 аркушів, особливо на міжнародних ринках. Однак галузь в першу чергу покладається на вагу-вагу на квадратний метр-як ключовий технічний параметр. Граматура впливає на критичні робочі характеристики, такі як міцність на розрив, непрозорість і якість друку. У той час як більший грамм покращує поглинання чорнила та чіткість друку, це також збільшує споживання чорнила та витрати на виробництво. Таким чином, оптимальний вибір паперу передбачає збалансування продуктивності й-економічної ефективності.
03 Паперові матеріали та застосування
Шість найпоширеніших типів офісного паперу включають копіювальний папір, папір для високого друку, газетний папір, папір для офсетного друку, папір з покриттям і фотопапір. Із зростанням екологічної обізнаності перероблений папір,-вироблений шляхом вторинної переробки-споживчих відходів-стає все більш поширеним в офісному середовищі.
Хоча копіювальний папір розроблено спеціально для копіювальних машин, він сумісний із лазерними принтерами, струминними принтерами та багатофункціональними пристроями, особливо коли висока точність друку не потрібна. Він особливо добре-підходить для звичайних завдань офісного друку.
Папір високого друку в основному використовується для друку книг і періодичних видань. Підходить для академічних публікацій, наукової літератури, підручників і навчальних матеріалів. Залежно від складу сировини його поділяють на чотири класи: від №. 1 до №. 4, причому нижчі цифри вказують на вищу якість. Його волокниста структура більш однорідна, ніж у газетного паперу, завдяки покращеним процесам виробництва целюлози та відбілювання. Крім того, наповнювачі та проклеювачі покращують його здатність до друку, білизну та водостійкість. Папір для високого друку демонструє однорідну текстуру, мінімальний ворсинок, легку еластичність, хорошу непрозорість і відповідну механічну міцність.
Газетний папір, також відомий як білий папір, в основному використовується для газет, журналів і коміксів. Він має низьку щільність, високу еластичність і чудове поглинання чорнила, що забезпечує чіткий дво-сторонній друк. Каландрування створює гладку поверхню без ворсу. Однак через високий вміст лігніну з механічної целюлози газетний папір з часом руйнується-жовтіє та стає крихким-і має низьку водостійкість. Під час офсетного друку потрібні чорнила з низькою{8}}в’язкістю та ретельний контроль вологості.
Папір для офсетного друку використовується-для високоякісного кольорового друку, зокрема журналів із зображеннями, брошур, плакатів і обкладинок книг преміум-класу. Класифікується на спеціальний сорт, №. 1 і №. 2 на основі вмісту м’якоті, він доступний у одно- або дво-сторонній обробці, а також у супер-каландрованій або стандартній формах. Він забезпечує низьку еластичність, рівномірне поглинання чорнила, високу гладкість, щільне формування, хорошу непрозорість, білизну та водостійкість. Рекомендується використання офсетних смоляних чорнил із помірною в’язкістю, щоб запобігти утворенню пудри чи ворсу. Часто необхідні заходи проти -зміщення, такі як порошкове розпилення або прокладка.
Папір з покриттям виготовляється шляхом нанесення шару пігментного покриття на папір-основу з наступним каландруванням. Це забезпечує гладку, яскраву поверхню з рівномірним розподілом волокон, рівномірною товщиною, низькою еластичністю, високою водостійкістю та чудовою сприйнятливістю до чорнила. Він ідеально підходить для друку альбомів, обкладинок, листівок, зразків продукції та кольорових етикеток. Для друку потрібен контрольований тиск і використання чорнил на основі-смол або глянцевих чорнил. Методи запобігання зворотному захопленню включають анти-офсетні порошки або прокладені листи. Папір з покриттям доступний як в односторонньому-, так і в дво- варіантах.
Фотопапір розроблено спеціально для фотографічного друку, вимагає точної товщини, жорсткості, насиченості кольорів і-тривалого збереження кольору. Він має спеціальне покриття, яке підвищує яскравість і швидко фіксує дрібні частинки чорнила, зберігаючи якість зображення. Жорстка поверхня підтримує високу-роздільність і мінімізує протікання чорнила. Варіанти включають глянсовий, текстурований, матовий, професійний та само-фотопапір. Глянцевий фотопапір звичайний для домашнього використання, тоді як самоклеючі типи використовуються для фотографій та етикеток для посвідчень.
Перероблений папір у широкому сенсі означає будь-який папір, вироблений з використанням відновлених волокон з макулатури, що замінює первинну деревну масу. Для промислового переробленого паперу часто використовується макулатура крафт-папір, тоді як для картонних вкладишів може використовуватися змішана макулатура. Перероблений культурний папір-, який використовується для письма та друку-, виготовляється з очищеної від чорнила, вибіленої целюлози. Відповідно до Агентства з охорони навколишнього середовища США (EPA), папір має містити принаймні 50% споживчих волокон, щоб мати маркування як перероблений. Наразі в Китаї відсутній національний стандарт, який би визначав порогові значення вмісту вторинної сировини.
04 Використання добавок у виробництві паперу
Під час виробництва паперу волокна целюлози природним чином мають жовтуватий або сіруватий відтінок, який не можна повністю виправити одним лише відбілюванням. Щоб досягти більшої білизни, додають оптичні відбілювачі (OBA), у тому числі флуоресцентні відбілювачі. Ці сполуки поглинають ультрафіолетове світло та випромінюють видиме синє світло, покращуючи відчуття білизни.
Однак OBA з часом руйнуються через окислення, що призводить до пожовтіння паперу. Незважаючи на те, що вони забезпечують короткочасне-підвищення яскравості, їхня нестабільність робить їх непридатними для програм, які вимагають тривалої-точності кольору. Основні обмеження включають: (1) хімічну взаємодію з чорнилом, яка може погіршити точність кольору, і (2) поступову втрату білизни після впливу світла та повітря, що ускладнює послідовне відтворення кольорів.
OBA зазвичай використовуються для високо{0}}білого паперу, наприклад копіювального паперу, паперу з покриттям і фотопаперу. Завдяки властивому кольору перероблених волокон OBA також часто використовуються у виробництві переробленого паперу. Примітно, що фотопапір містить хімічні покриття, призначені для стабілізації чорнила та збереження градації кольорів, тоді як інші типи паперу не мають таких можливостей калібрування.
Чому 70 г/м² є домінуючою специфікацією?
Як обговорювалося, навіть такий простий продукт, як копіювальний папір, потребує складних міркувань щодо вибору матеріалу та виробництва, що залежить від можливостей виробництва, наявності сировини та вподобань користувача.
Хоча щільніший папір зазвичай має вищу ціну, копіювальний папір щільністю 70 г/м² залишається найбільш економічно{1}}вигідним варіантом. Тонкий папір ризикує просвічувати чорнило, тоді як товстий папір збільшує витрати та зменшує мобільність. Завдяки широкій практичній оцінці 70 г/м² виявилося оптимальним балансом між довговічністю, якістю друку та економічною ефективністю.
Зі зростанням попиту та промислового -масштабного виробництва економія на масштабі знизила вартість виробництва паперу щільністю 70 г/м² нижче, ніж альтернативної щільності. Отже, ця вага стала домінуючим вибором для офісних середовищ.
Резюме: хоча офісний копіювальний папір здається звичайним, він втілює конвергенцію інженерних, економічних та екологічних міркувань. Ми сподіваємось, що ця стаття надасть цінну інформацію про науку та стандарти, що стоять за повсякденними офісними матеріалами.
